Сродна праця

Слова - це кольорові камінці. Мало їх назбирати - треба ще навчитися з них узори викладати.

Ірина Вільде

Мабуть, усім відомо,
Що вчитель підсвідомо
Про відпочинок мріє, 
Його надія гріє, 
Що знайде він годину
Для себе, для родини, 
Що скоро( може, завтра...) 
Він піде до театру, 
А перед сном, хоч в ліжку,
Він почитає книжку... 
А вранці, після кави,
Було б йому цікаво- 
Ви тільки не дивуйтесь-
В спортивне одягнутись
І мчати, щоб аж жарко 
Доріжкою по парку, 
А потім - ще й зарядка,
Здоров’я щоб в порядку 
Було на довгі роки.
Коли б не ті уроки...
Без них він не існує. 
Без учнів він сумує.
І навіть ті мучителі
Теж любі для учителя,
І на дозвіллі знову 
Про них усі розмови. 
Що за професія така?
Нервова начебто й важка, 
А ти без неї-вже не ти.
Дзвінок. Час на урок іти.

Рецепт учительської молодості

  Систематично вживай бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настій терпіння, екстракт людяності. Виконуй все це ретельно і будеш вічно молодим, учителю.

Рецепт учительського щастя

Візьміть чашу терпіння,

Налийте туди повне серце любові,

Вкиньте дві пригорщі щедрості,

Хлюпніть туди ж гумору,

Посипте добром,

Додайте якомога більше віри,

І все це добре перемішайте.

Потім намажте на шматок відпущеного вам життя

І пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.

Я сильна

Я вільна

Я вперта.

Красива,

Щаслива,

Відверта.

Я - сонце, я - небо, я – зорі

Я – річка, я – поле, я –море.

Я запах дощу, вогню спалах

Я зграя думок в сивих хмарах.

Я – шепіт трави

подих вітру,

вершина гори,

дотик світу.

Я квітка, я ніч, я бажання

Я ранок, тепло, я кохання.

Я крапля, я повінь, я злива..

Я дочка, я мати, дружина.

Я хочу, я вмію, я знаю

Я зможу, я все подолаю.

Я пісня, сторінка роману.

Я перша така і остання.

Освіта

Освіта — колиска! В колисці — дитина!

Чиновників добрих зібралась родина —

Колишуть, не можуть спокійно дихнути...

Старається кожен — від себе штовхнути!

Та так розгойдали — колиска літає!

І часом з колиски — дитя випадає...

Усі наполохані, всяк норовить

Вину всю на меншого рангом звалить...

Нелегка дісталась колисочці доля,

Та зверху над нею висить парасоля.

Від зливи і спеки її захищає,

Накази, як манну небесну, спускає...

А бурі житейські розбурхують море,

Трапляється часом з колискою горе:

То вітер колисочку перекидає,

А то парасолю назад вивертає...

Як трапиться часом затишна хвилина,

Тоді у колисці радіє дитина...  

                         Надія Красоткіна

УЧИТЕЛЬ Я!

А значить, я - артист!

Я режисер, актор і вічний мрійник.

Психолог, диригент і журналіст, поет,

Прозаїк, фізик, практик, лірик. Учитель я!

А значить, небеса мене

торкнулись поцілунком долі...

Щоб день і ніч то радість, то сльоза
Мені пекли і серце, і долоні.